Стан розрахункової дисципліни свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку економіки України сума заборгованості за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги є досить суттєвою. Неналежні поставки товарів у сфері експортно-імпортної діяльності є одним з найбільш поширених засобів виведення коштів з обороту у неоподатковану сферу економіки. Як свідчать дані Державного митного комітету України, НБУ, СБУ, ДПА фіктивні розрахунки з постачальниками і покупцями мають найбільшу питому вагу у виявлених фактах шахрайства, у тому числі з метою ухилення від сплати податків. Все це збільшує аудиторський ризик незалежної перевірки даних операцій.

Дебіторська заборгованість (як і кредиторська) виникає з факту продажу (або поставки) певного предмету договору: фінансових інвестицій, товару, робіт, послуг. Оскільки в основних моментах перевірка дебіторської і кредиторської заборгованості має спільні риси, коротко розглянемо особливості перевірки дебіторської заборгованості, а основні процедури перевірки розрахунків представимо у параграфі аудит зобов’язань.

Для аудиту дебіторської заборгованості аудитор може вибрати як заборгованість кожного дебітора в цілому, так і заборгованість по кожному виставленому рахунку-фактурі. У цьому випадку у вибірку можуть попасти два і більше рахунків-фактур, виставлених одному дебітору. Порядок визначення елементів вибірки залежить від системи бухгалтерського обліку клієнта, структури дебіторської заборгованості, професійного досвіду аудитора, внутріфірмових аудиторських стандартів.

Якщо клієнт, наприклад, здійснює регулярне відвантаження товарів невеликими партіями обмеженому колу покупців, то в якості елемента його дебіторської заборгованості доцільно розглядати заборгованість по кожній поставці (кожному рахунку-фактурі), якщо ж кількість дебіторів велика, аудитор може розглядати у якості елемента дебіторської заборгованості кожного дебітора.

При відборі елементів дебіторської заборгованості для вибіркової перевірки аудитору необхідно розділити сукупність залишків дебіторської заборгованості за наступними ознаками:

— за видами дебіторської заборгованості;

— за ознакою вартості. Залишки дебіторської заборгованості, що перевищують рівень суттєвості або є близькими до нього, обов’язково повинні бути відібрані та перевірені;

— за строками погашення дебіторської заборгованості. Для перевірки повинні бути відібрані залишки по рахунках як короткострокової, так і довгострокової дебіторської заборгованості;

— за строками виникнення заборгованості. Аудитору необхідно звернути увагу на заборгованість, яка виникла на початку та наприкінці періоду, що перевіряється, щоб упевнитись у тому, що відображена у звітності заборгованість належить до звітного, а не наступного періоду. Заборгованість, яка тривалий час залишається без руху на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно перевірити на предмет реальності її погашення;

— за іншими ознаками в залежності від особливостей діяльності клієнта.