Все своє життя Діхтяренко Вікторія Іванівна присвятила вихованню маленьких дітей у дитячому садочку, але влада віддячила їй за сумлінність та відданість своїй справі пенсією, на яку неможливо прожити.

68-річна жителька Запорізької області щоранку прокидається з однією думкою: на чому зекономити, щоб дожити до наступного місяця? Влада нарахувала їй мінімальну пенсію, яка складає 894 гривні. Вікторія Іванівна – дитина війни, тому отримує 25% додатково від мінімальних нарахувань, а це цілих 225 грн., для неї це вагомі гроші, загалом на місяць пенсіонерка має 1119 грн. Для порівняння: пенсія народного депутата складає 15 624 грн.

Живе бабуся одна у трикімнатній квартирі, тому, щоб сплатити за комунальні послуги, вона змушена віддати більше половини своїх грошей, особливо в зимовий період, коли до основних послуг додається плата за тепло. На їжу у літньої жінки залишається 400 грн. на місяць, а це приблизно 13 грн. на день. Як нині прожити на ці гроші? Не дивно, що йдучи вулицями міста можна побачити літніх людей, які просять милостиню, стоячи у спеку або в лютий мороз із протягнутою рукою. У них просто немає іншого вибору: вони змушені вийти та просити допомогу в чужих людей або померти з голоду. Особливо це стосується самотніх пенсіонерів, які живуть самі без чоловіка або дружини, та в яких немає дітей.

Хворіти Вікторії Іванівні «заборонено», бо на їжу не вистачить. Усе, що вона може собі дозволити – це одна буханка хліба раз на три дні, літр молока — на чотири, п’ять кілограмів картоплі на місяць, декілька кілограмів крупи, дві упаковки макаронів, кілограм цукру, чай, фрукти, кілограм м’яса або риби на якесь свято, один брусок мила та зубну пасту.

Ось такий скромний пайок звичайної пенсіонерки в нашій країні. Та хіба це рідкісний та поодинокий випадок? В Україні таке життя на кожному кроці, так виживають мільйони наших пенсіонерів.

Про відпочинок, якісь розваги або новий одяг не йдеться, про це літні люди можуть лише мріяти. Звичайно, якщо бабуся та дідусь живуть удвох, їм легше прожити на мізерні гроші, виділені для них державою, адже пенсії дві. Але коли хтось із них помирає, то й другому доживати вік у самотності та бідності надзвичайно важко, як у психологічному, так і в фінансовому плані.

Секрет життя пенсіонерки Вікторії Іванівни – це її діти, саме завдяки їм вона зводить кінці з кінцями. Коли в середині місяця закінчуються гроші, і в гаманці немає ні копійки, коли не знаєш, як дати собі раду та вибратися із грошової прірви — звертається за допомогою до найрідніших. Вікторія Іванівна телефонує своїй дочці або сину, щоб привезли їй 20 гривень на хліб та молоко.

 

Але що робити тим, кому нема куди дзвонити? У кого немає дітей та близьких? Як вижити серед цін, які ростуть немов гриби після дощу? 

Автор: Корнієнко Ольга                                               Опублікувати статтю в каталозі статей — textbox